Історія закладу

Історія рідної школи.

Починаючи із 1950 року і до сьогоднішнього часу змінювалася і дирекція школи:

Зі слів С.А.Кондратюка, пенсіонера, учасника війни: «І знову спливають в пам’яті ті далекі роки становлення радянської влади, коли школа, як центр нової, пролетарської культури відігравала вирішальну роль в культурно-масовій роботі на селі. В порівнянні з сучасними матеріальними можливостями минула школа брала лише своїм ентузіазмом: самі робили балалайки, інші речі, запрошували музикантів, і вечори не тільки по святах, а й в буденні дні проводились дуже весело, зацікавлювали людей з усієї округи. Правда, новий час, висуває нові форми виховної роботи. Такі, наприклад, як зустріч випускників з учнями, які уже закінчили школу, яка вперше відбулась у 1980 році. Таке ніколи не забути!

А ще: практична участь школи в сільськогосподарській роботі і їх допомога при зборі урожаю, лікарських рослин, металолому, вирощування фруктів, кролів. Одна участь в цих справах безсумнівно немале виховання».

Але роки ідуть і діяльність нашої школи підпорядковується сучасності…

Наша нова школа народилася у 1995 році. За час свого існування вона відзначила 13 випускних балів, вона виховала 13 поколінь учнів. Залишаючи шкільний поріг, випускники через деякий час знову повертаються до нього, ведучи за руку своїх дітей.

«Сіяти розумне» - покликання нашого закладу. Вона ставиться до оточуючих з приязню та піклуванням, адже кожен її учень не позбавлений уваги.

Рік побудови школи обіцяв стабільність та добробут. В історії школи ми знайдемо чимало фактів, що підтверджують і цю думку. За 17 років свого існування вона виховала чимало високопрофесійних фахівців освіти. Ми пишаємося тим, що у колективі працюють такі вчителі. А якщо вже казати про директора нашої школи Мельник Валентину Леонідівну, то вона от уже 17 років на своїй посаді й упевнено веде шкільний корабель. Ми цінуємо і зберігаємо давні традиції нашої школи.

Школа завжди прагне добробуту. Саме тому адміністрація та батьки учнів школи попіклувалися про створення затишних класів.

Свій розум, свої знання школа передала багатьом учням, виховала  в них працьовитість та прагнення до здобування знань. Із випускників нашої школи багато отримали вищу освіту. Серед них чимало учителів, інженерів, лікарів військових. У нашій школі є свій чималий «золотий фонд» - це наші медалісти: Марчук Наталія Володимирівна, Терещук Марія Василівна, Наголюк Богдан Васильович, Петрашко Роман Васильович, Климчук Віта Іванівна, Кучернюк Ірина Володимирівна , Петрашко Ольга Василівна – срібні медалі; Іванюк Марія Володимирівна, Семенюк Лілія Миколаївна, Демянюк Катерина Вікторівна, Павлішен Світлана Юріївна  - золоті.

На 2011 рік у школі працює 17 учителів, У Великоборовицькій школі працює історичний музей, діють такі гуртки: туристсько-краєзнавчий, гурток «Струни серця», «Вишиванка», інформатичний, екологічний гурток «Пролісок», читацький.

За багато років у нашій школі змінилось кілька поколінь учителів. Проте незмінними залишаються і досі чудові традиції. Кому завдячуємо тим, що шкільні традиції передаються із року в рік. Звичайно, нашим найстаршим і наймудрішим учителям. Скільки дитячих сердець пройшло через їхні турботливі руки, скільки широких шляхів відкрили ці люди для своїх вихованців!

        Школа не просто учбовий заклад, а друга домівка для учнів, і для вчителів. Усі ми – шкільна родина, у якій поважають одне одного, піклуються про молодших, допомагають старшим, діляться досвідом.

Учні та вчителі нашої школи активно беруть участь в районних та обласних конкурсах та неодноразово займають призові місця.

На нашу школу надалі чекає сумлінна і плідна робота у сфері навчання та виховання юного покоління. Її учні братимуть участь у шкільних та районних олімпіадах, добре закінчуватимуть навчальний рік. Іще багатьма золотими та срібними медалями поповниться шкільний «фонд».

Літа спливають, відходять у небуття. Скільки перших і останніх дзвоників пролунало на подвір’ї нашої школи, скільки поколінь випускників вийшли у доросле життя по рушниковій стежці, що починається на її порозі.

Проте стіни рідної школи пам’ятають кожного учня, її вікна світять нам провідним світлом, а двері завжди гостинно відкриті для нас.